- Непліддя не вирок - перша дитина IVF
- Прорив у галузі екстракорпорального запліднення
- як покращити перший етап, запобігти передчасній овуляції і отримати більше ооцитів
- Подолання нових викликів
- Фактори, що визначають індивідуальну відповідь яєчників на стимуляцію і вибір протоколу стимуляції
- Ембріологія
- Можливість якою важко не скористатись
Пара 9 років безуспішно лікувалася від непліддя, викликаного непрохідністю маткових труб.
Лікарі використали природний менструальний цикл лапароскопічно вилучили фолікулярну рідину з фолікула запліднили яйцеклітину in vitro спермою чоловіка у чашці петрі, а потім перенесли отриманий восьмиклітинний ембріон у матку. І через дев’ять місяців народилася Луїза Браун.
Вона стала вогником надії для багатьох неплідних пар.
Основоположники ЕКЗ Патрік Стептоу та Роберт Едвардс
Учені Роберт Едвардс і Патрик Стептоу започаткували історію застосування високих технологій у репродукції людини.
2010 р. - Роберт Едвардс став Лауреатом Нобелівської премії з фізіології за розробку технології штучного запліднення in vitro.
Методика стала початком і стандартом лікування безпліддя.
У всьому світі зараз налічується понад 12 мільйонів дітей, що народилися завдяки ЕКЗ.
1-й етап - отримання яйцеклітини:
Початкові дослідження ЕКЗ були проведені у жінок із природним менструальним циклом, це дозволило отримати ооцит у 7 з 10 жінок..
Після переносу вагітність наставала у лише 6% жінок.
Перед дослідниками постало акутальне запитання: як покращити перший етап, запобігти передчасній овуляції і отримати більше ооцитів а також почали пошук рішення як ініціювати розвиток декількох фолікулів
У 1980-х роках дослідники з США почали вводити жінкам гонадотропіни (ФСГ).
Ін'єкції гонадотропінів підвищили середній вихід яйцеклітин.
Через знижену чутливість гіпофіза, ми зменшуємо вироблення власного ФСГ та ЛГ.
Це допомагає уникнути природного піку ЛГ, який зазвичай призводить до передчасної овуляції під час стимуляції.
Дві проблеми виникли в результаті:
По-перше, запліднювали кілька ооцитів і переносили кілька ембріонів.
Отримали високий відсоток багатоплідних вагітностей, передчасних пологів та недоношених дітей.
По-друге, стикнулись із ятрогенним ускладненням медикаментозної стимуляції яєчників -
синдромом гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Він полягає в надмірній неконтрольованій реакції яєчників на стимуляцію та має системний вплив.
Проблеми стали новим викликом для науковців і лікарів
Також знашлись вирішення цих питань:
- Контрольована стимуляція яєчників у протоколі з антагоністами ГнРГ
- Заморозка ембріонів
Розробка антагоністів ГнРГ у 2001 році дозволили запобігти передчасній овуляції та надійно контролювати вилучення ооцитів з профілактикою синдрому гіперстимуляції яєчників.
- причина безпліддя
- вік жінки, ІМТ
- оваріальний резерв (рівень АМГ та кількість антральних фолікулів під контролем УЗД),
- рівень ЛГ та ФСГ на 2–3 дні менструального циклу,
- супутня гінекологічна патологія та перенесені операційні втручання на яєчниках
Зусилля в ембріології були спрямовані на вдосконалення системи культивування ембріонів.
Удосконалені середовища для інкубування дали можливість доростити ембріон до стадії бластоцисти.
Між третім і п'ятим днем минає зовсім небагато часу,
але різниця в будові ембріона вже суттєва.
Пройшовши стадію морули (приблизно четвертий день), він досягає стадії бластоцисти, маючи від 70 до 100 клітин двох типів.
Один тип клітин розвивається у плід, а інший — у плаценту.
Морфологічна оцінка цих типів клітин дозволяє обрати ембріон з кращим потенціалом.
Культивуючи ембріони до стадії бластоцисти, ми відсіюємо частину генетично аномальних ембріонів, які в перспективі через свої аномалії не можуть пройти через активацію ембріонального геному та запустити диференціацію на два типи клітин.
У разі перенесення бластоцисти частота настання вагітності вища.
Синхронізації ембріона та ендометрію (адже саме 5 днів триває рух ембріона з моменту запліднення у матковій трубі до порожнини матки).
Сфера репродукції прогресувала вражаючою швидкістю за останні три десятиліття, оскільки першій дитині ЕКЗ лише 42 років.
За цей час розроблені абсолютно нові методи, ліки та стратегії для лікування безплідних пар.
Але основна мета лікування безпліддя не змінилася з часом — допомогти парам народити здорову дитину.